Нечітке моделювання екологічної складової соціальної безпеки
Анотація
Зростання економіки має низку негативних наслідків для навколишнього середовища. З першого погляду вплив навколишнього середовища на добробут населення здається незначним, але низка наукових робіт доводять, що стан навколишнього середовища має не менший вплив на добробут населення, ніж економічні чи соціальні чинники. Мета даного дослідження полягала у оцінці екологічного добробуту України у порівнянні з країнами-членам Організації економічного співробітництва та розвитку. Для оцінки екологічного добробуту використовуються індикатори Індексу кращого життя Організації економічного співробітництва та розвитку та Індексу екологічної ефективності. Для дослідження і оцінки екологічного добробуту використано математичний апарат теорії нечітких множин. У ході дослідження побудовано систему нечіткого логічного виводу, за допомогою якої отримано оцінку екологічного добробуту України порівняно з країнами-членам Організації економічного співробітництва та розвитку. При дослідженні використано три індикатори: забруднення повітря, санітарія та питна вода, сільське господарство. Результати дослідження свідчать про те, що порівняно з країнами-членами Організації економічного співробітництва та розвитку, Україна знаходиться на межі між середнім та високим рівнями екологічного добробуту. Результати дослідження підтверджуються Індексом екологічної ефективності, за яким Україна у 2024 р. посідає 41 місце зі 180 досліджуваних країн, піднявшись на 11 позицій порівняно з 2022 роком. Хоча Україна вже продемонструвала прогрес у Індексі екологічної ефективності у 2024 році порівняно з результатами за 2022 рік, вона може зберегти таку тенденцію лише за умови, що знатиме, які саме екологічні показники важливо покращити. Тож практична цінність даного дослідження полягає в демонстрації екологічних індикаторів, які потребують покращення
Ключові слова
екологія; нечіткі множини; система нечіткого виводу; екологічний добробут; математичне моделювання
Використані джерела
[1] Abramova, A. (2022). Development of a Fuzzy Matlab inference algorithm for decision-making under uncertainty conditions for designed objects. In Proceedings of 16th international conference measurement and control in complex system (MCCS-2022). Vinnytsia: Vinnytsia National Technical University. doi: 10.31649/mccs2022.17.
[2] Adukia, A. (2017). Sanitation and education. American Economic Journal: Applied Economics, 9(2), 23-59. doi: 10.1257/app.20150083.
[3] Ahumada, G., & Iturra, V. (2021). If the air was cleaner, would we be happier? An economic assessment of the effects of air pollution on individual subjective well-being in Chile. Journal of Cleaner Production, 289, article number 125152. doi: 10.1016/j.jclepro.2020.125152.
[4] Butko, T., Prokhorov, V., Prokhorchenko, H., & Shumyk, D. (2022). Methodical instructions for practical classes and individual assignments in the discipline “Modern Information Systems in the Management of Railway Divisions”. Kharkiv: Ukrainian State University of Railway Transport.
[5] European Environment Agency. (2022). World Health Organization (WHO) air quality guidelines (AQGs) and estimated reference levels (RLs). Retrieved from https://www.eea.europa.eu/publications/status-of-air-quality-in-Europe-2022/europes-air-quality-status-2022/world-health-organization-who-air.
[6] Ha, E. (2020). Impact of air pollution hazards on human development. In R. Kishi & P. Grandjean (Eds.), Health impacts of developmental exposure to environmental chemicals (pp. 223-245). Singapore: Springer. doi: 10.1007/978-981-15-0520-1_10.
[7] Kalaidjian, E., Kurth, M., Kucharski, J., Galaitsi, S., & Yeates, E. (2024). Human well-being and natural infrastructure: assessing opportunities for equitable project planning and implementation. Frontiers in Ecology and Evolution, 12, article number 1271182. doi: 10.3389/fevo.2024.1271182.
[8] Khomenko, S., Cirach, M., Pereira-Barboza, E., Mueller, N., Barrera-Gómez, J., Rojas-Rueda, D., de Hoogh, K., Hoek, G., & Nieuwenhuijsen, M. (2021). Premature mortality due to air pollution in European cities: A health impact assessment. The Lancet. Planetary Health, 5(3), e121-e134. doi: 10.1016/S2542-5196(20)30272-2.
[9] Li, C. (2022). China’s multi-dimensional ecological well-being performance evaluation: A new method based on coupling coordination model. Ecological Indicators, 143, article number 109321. doi: 10.1016/j.ecolind.2022.109321.
[10] Lyndiuk, S. (2022). Theoretical interpretations of the concept of “Social security” in the Ukrainian scientific discourse. Scientific Herald: Public Administration, 1(11), 92-113. doi: 10.33269/2618-0065-2022-1(11)-92-113.
[11] Mock, C.N., Nugent, R., Kobusingye, O., Smith, K.R., & Alwan, A. (2017). Injury prevention and environmental health (English). Washington, D.C.: World Bank Group.
[12] Saini, J., Dutta, M., & Marques, G. (2022). ADFIST: Adaptive Dynamic Fuzzy Inference System Tree driven by optimized knowledge base for indoor air quality assessment. Sensors, 22(3), article number 1008. doi: 10.3390/s22031008.
[13] Sanduijav, C., Ferreira, S., Filipski, M., & Hashida, Y. (2021). Air pollution and happiness: Evidence from the coldest capital in the world. Ecological Economics, 187, article number 107085. doi: 10.1016/j.ecolecon.2021.107085.
[14] Sharkadi, M., & Dorovtsi, A. (2024a). Fuzzy models’ use in sociological researches. Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series of Mathematics and Informatics, 44(1), 175-181. doi: 10.24144/2616-7700.2024.44(1).175-181.
[15] Sharkadi, M., & Dorovtsi, A. (2024b). Building a fuzzy model for determining the level of social well-being of the population. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(130), 35-45. doi: 10.15587/1729-4061.2024.310142.
[16] Song, X., Tian, Z., Ding, C., Liu, C., Wang, W., Zhao, R., & Xing, Y. (2022). Digital economy, environmental regulation, and ecological well-being performance: A provincial panel data analysis from China. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(18), article number 11801. doi: 10.3390/ijerph191811801.
[17] Song, Y., Zhou, A., & Zhang, M. (2020). Exploring the effect of subjective air pollution on happiness in China. Environmental Science and Pollution Research International, 27(34), 43299-43311. doi: 10.1007/s11356-020-10255-8.
[18] Vijaikis, A., & Poškus, M.S. (2024). Does being an environmental citizen lead to greater well-being? The self-determination theory approach. Sage Open, 14(3). doi: 10.1177/21582440241267156.
[19] Wang, J., & Tang, D. (2023). Air pollution, environmental protection tax and well-being. International Journal of Environmental Research and Public Health, 20(3), article number 2599. doi: 10.3390/ijerph20032599.
[20] Yuan, L., Shin, K., & Managi, S. (2018). Subjective well-being and environmental quality: The impact of air pollution and green coverage in China. Ecological Economics, 153, 124-138. doi: 10.1016/j.ecolecon.2018.04.033.
[21] Zhang, X., Zhang, X., & Chen, X. (2017). Happiness in the air: How does a dirty sky affect mental health and subjective well-being? Journal of Environmental Economics and Management, 85, 81-94. doi: 10.1016/j.jeem.2017.04.001.