Електроактиваційне очищення мінералізованих вод

Однією з головних проблем інтегрованої обробки морських, підземних або шахтних вод при отриманні питної води є їх висока солоність, а також мінеральні та біологічні відкладення, що викликає труднощі в процесах демінералізації. Актуальним завданням є створення апарату для первинної демінералізації високомінералізованої води з мінімізацією енергетичних витрат. У статті розглядаються методи очищення підземних вод – їх переваги та недоліки. Метод однополярної електрохімічної активації при очищенні та опрісненні води забезпечує короткочасний стан водного розчину, коли катодні та анодні процеси електролізу змінили свій склад, а процеси взаємної нейтралізації продуктів електролізу штучно стримуються через наявність проникних мембран-перегородок. Дослідження, проведені експериментально, довели універсальність методу електрохімічної активації води, що дозволяє досягти необхідних стандартів опріснення за один процес, зменшуючи при цьому вміст органічних сполук і (завдяки синтезу йонів ClO^-) отримувати дозоване хлорування води. Після попереднього вилучення утворених осадів католіт та аноліт змішують для ще однієї стадії демінералізації (наприклад, зворотного осмосу). Встановлено, що однополярний метод електричної активації ефективний для мінералізованих вод, що містять карбонати, сульфати та хлориди кальцію, магнію, заліза та інших важких металів. Йон хлору, як показали експерименти з обробки розчину хлориду натрію, приводить до утворення в воді бажаних для технології йонів ClO^- та ClO₃^-, які запобігають засміченню та біологічній обробці мембран. Розроблено кілька напівпромислових приладів; проведено дослідження ефективності методу електроактивації; визначено залежності параметрів електрохімічного впливу на склад високомінералізованих та підземних вод. Аналіз отриманих експериментальних даних показав, що найбільший вплив на показник ступеня очищення має значення параметрів напруги і тривалості проведення електроактивації. Електроактиваційний метод очищення сприяє попередженню кальматації (сульфатних відкладень) і біообростання, що може бути еффективним для технології водопідготовки при подальшому використанні зворотноосмотичних мембран