Журнал: Том 21, № 4, 2016
Сторінки: 114 – 121
481 Перегляд

Утилізація зв’язаного азоту шляхом переробки в гідразин сульфат у виробничих стічних водах

Іванна Михайлівна Демчук, Геннадій Степанович Столяренко, Наталія Тупицька

Анотація

Робота спрямована на зменшення стоків виробництва карбаміду за рахунок використання азотовмісних сполук конденсатів виробництва карбаміду як вторинної сировини. Метою роботи стала розробка способу утилізації аміаку та карбаміду як одних із основних складових азотовмісних стоків виробництв мінеральних добрив. Як правило, азотовмісні стоки з концентраціями аміаку 3–10 % та карбаміду 1–5 % піддають десорбції та гідролізу. Основна частина стічної води після десорбції та гідролізу з масовою концентрацією карбаміду, не більшою ніж 300 мг/дм3 , і масовою концентрацією аміаку, не більшою ніж 100 мг/дм3 , надходить на доочищення на установки нітри-денітрифікації. Розробка альтернативної утилізаційної технології сприятиме зменшенню собівартості карбаміду на 5–7 % (залежно від конструкції установки та продуктивності агрегатів синтезу) за рахунок ліквідації стадії очищення конденсатів сокової пари. Утилізація зв’язаного азоту у виробничих водах відбувається шляхом використання останніх як сировини для синтезу гідразин сульфату. За рахунок широкого спектра використання та високої вартості цього продукту розробка нових технологій синтезу матиме великий попит на внутрішньому та зовнішньому ринках, а використання маловартісної сировини робить цю схему економічно рентабельною. Синтез гідразину як напівпродукту у виробництві гідразин сульфату з суміші аміаку та карбаміду до сьогодні не було розглянуто

Ключові слова

Використані джерела

  1. Gorlovskiy, D.M., Altshuler, L.N., & Kucheryavyy, V.I. (1981). Urea technology. L.: Khimiya, 320 p.
  2. Grekov, A.P. (1966). Organic chemistry of hydrazine. L.: Tehnika, 235 p.
  3. Grekov, A.P., & Veselov, V.Ya. (1979). Physical chemistry of hydrazine. Kiev: Naukova dumka, 264 p.
  4. Ioffe, B.V., Kuznetsov, M.A., & Potekhin, A.A. (1978). Chemistry of hydrazine organic derivatives. L.: Khimiya, 224 p.
  5. Kolla, V.E., & Berdynskyy, I.S. (1976). Chemistry and pharmacology of hydrazine derivatives. Yoshkar-Ola: Mar. kn. izd-vo, 264 p.
  6. Malinin, K.M., Pesakov, I.L., Arkin, N.L., & Spinko, M.G. (1935). The technology of sulfuric acid and sulfur. Part One. Moscow: ONTI, 447 p.
  7. Odritt, L.F., & Ogg, B.A. (1951). Hydrazine chemistry. New York, 237 p.
  8. Overberger, Ch.J., Anselm, J.-P., & Lombardino, J.G. (1970). Organic compounds with related nitrogen-nitrogen. L.: Khimiya, 128 p.
  9. Patent №60077112. Direct synthesis of hydrazine and/or ammonia. Miyahara, Koshiro. 12.04.1985.
  10. Patent №7118655. Direct synthesis of hydrazine through nitrogen fixation by means of two-photon absorptions. Takao Kondo, Kaoru Tsuyuki. Issue Date 10.10.2006.
  11. Pavlov, C.F., Romankov, P.G., & Noskov, A.A. (1987). Examples and problems at the course of processes and apparatuses of chemical technology, 10th ed., revised and enlarged. L.: Khimiya, 576 p.
  12. State standard 12.1.005-88. Maximum allowable concentrations of harmful emissions into the air of the working area, hazard class.
  13. State standard 12.1.007.76. Harmful substances. Classification and general safety requirements.
  14. Temporary production regulations of urea production No. 59 (M–2 plant of JSC "Azot", Cherkasy).
  15. The Agency of industrial news. Market research & business analytics. Nomenclature and classifications of products. Express analysis of the market "organic derivatives of hydrazine or hydroxylamine". Moscow, 2001–2016. Available at: http://www.apnua.com/dkpp/21584
  16. Yakovlev, S.V., Prozorov, I.V., Ivanov, E.N. et al. (1991). Rational use of water resources. Moscow: Vyssh. shk., 400 p.

ЦИТУВАТИ

Demchuk, I., Stolyarenko, H., & Tupytska, N. (2016). Recuperation of bound nitrogen by processing into hydrazine sulfate in industrial wastewater. Bulletin of Cherkasy State Technological University, 21(4), 114-121.